Тиждень на Донбасі: новий фронт біля Шевченко, підсумки виборів Путіна, пам’ять про жертв Драмтеатру

Коротко про головні події тижня, що важливі для українського Сходу.

Фронт

Упродовж, як мінімум, трьох тижнів поспіль, Новопавлівський напрямок (спираючись на аналітику зведень Генерального штабу ЗСУ; це район Мар’їнки-Курахового-Вугледару-Великої Новосілки) російські війська атакують частіше, ніж інші ділянки фронту на сході. За тиждень тут нарахували 190 штурмів (177 за попередні 7 днів).

Західніше від Вугледару окупантам вдалося просунутися в районі села Шевченко, повідомили аналітики проєкту DeepState. Чи вдасться російським військам прорвати фронт тут на тлі дефіциту боєприпасів у ЗСУ – з військовими експертами з’ясовувало Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Так само активно агресор намагається пройти оборону українських військ у районі Авдіївки – 106 штурмів упродовж минулого тижня. 19 березня у DeepState розповіли про чергове просування агресора у районі села Орлівка на цьому напрямку. Росія продовжує рухатися на захід від Авдіївки: наразі постають питання про використання водосховищ західніше Орлівки для оборони і про можливий відхід ЗСУ із самої Орлівки.

Читайте також: Поїхали, і тієї ж ночі «приліт». Як обстріли РФ знищують селище Желанне на захід від Авдіївки

На Лиманському та Бахмутському напрямках агресор провів 64 та 40 штурмів відповідно. У порівнянні з попереднім тижнем, інтенсивність атак тут суттєво не збільшилася, але, водночас, немає і затишшя.

У США заявили про те, що українські військові на Донбасі через брак боєприпасів змушені відступати на другу та третю лінії оборони.

Як у такій ситуації ЗСУ стримуватимуть наступ російських військ без належної кількості озброєнь, і на яких ділянках найважче протистояти агресору – ми проаналізували в цьому ефірі Радіо Донбас Реалії.

Читайте також: Дефіцит боєприпасів у ЗСУ: чи здатні дрони замінити ракети?

Вибори Путіна в окупації

Трохи більше 94 процентів жителів тимчасово окупованих територій України прийшли на вибори президента РФ, а у Донецьку та Луганську більше 88 процентів людей нібито проголосували за Володимира Путіна, стверджує пропаганда Кремля.

Звідки у Кремлі взяли захмарні цифри, і що не так з голосуванням в окупації – аналізує журналістка Ольга Модіна.

Читайте також: Путін у дзеркалі, погрози, автомати: як Росія проводить незаконні вибори в окупації

Чому переселенці повертаються під обстріли

«Ми виїхали з надією, що все буде добре… А нам одразу почали закидати: мовляв, ви російською балакаєте, ви такі-сякі», – згадує Неля, додаючи, що саме через подібні розмови родина все ж вирішила повернутися у Краматорськ.

12 серпня 2022 року російська ракета вбили чоловіка Нелі. Тепер Неля і Ліза, її донька, стоять на ґаночку пошкодженого ракетою будинку, що будували його усією сім’єю, і плачуть.

Чому жителі прифронтових територій спочатку евакуюються, а потім знову повертаються, ризикуючи життям, додому на лінію фронту? Чи знають про цю ситуацію урядовці? Куди звертатися, коли ви евакуювалися і не знаєте, що робити далі?

Про це у матеріалі «Додому, під обстріли. Чому переселенці повертаються з евакуації?»

Читайте також: «Бої починалися о 6-7 ранку й ставали менш інтенсивними лише вночі»: прикордонник про перші бої за Мар’їнку

Дітей повернули з окупації

Дитину разом із мамою вдалося повернути із окупації на підконтрольні Києву території.

«9-річний хлопчик із Донеччини змушений був вивчатися російською. Однак за власним бажанням онлайн навчався в українській школі. Мамі школяра примусово пропонували відправити дитину «на відпочинок» у Татарстан. Однак жінка постійно писала відмови, адже знала про випадки, коли діти не поверталися з подібних «відпочинків», – повідомив український омбудсман Дмитро Лубінець.

Він додав, що також вдалося повернути дві родини з дітьми з тимчасово окупованих територій Запорізької області.

Читайте також: «Я перейшла на українську, щоб не поїхати дахом»: історія дівчини, яка вибралась з окупованого Донбасу

День пам’яті жертв авіаудару у Маріуполі

16 березня 2024 року в Україні відбулася акція пам’яті людей, які загинули під завалами Донецького обласного академічного драматичного театру у Маріуполі, повідомили у Донецькій обласній адміністрації.

«Загинуло багато цивільних людей – діти, жінки, літні люди. Драмтеатр став братською могилою для сотень людей, які переховувалися від обстрілів. Навіть напис «Діти» не завадив Росії скинути авіабомбу й забрати сотні життів», – сказала маріупольчанка Роксана Лещенко під час акції пам’яті у Дніпрі.

Читайте також: «З-під завалів було чути крики, а літак далі висів над зруйнованим театром»: розповідь свідка, який вижив

Розмінування Донеччини

У Донецькій області почали обстежувати сільськогосподарські землі, забруднені вибухонебезпечними предметами, повідомили у Швейцарському фонді протимінної діяльності FSD Ukraine.

«Загалом навкруги населеного пункту, де майже не залишилось цілих будинків, багато нерозірваних боєприпасів, значна кількість згорілих військових машин, на пасовиську знайдене мінне поле, а територія національного природного парку засмічена протипіхотними мінами ПФМ-1», – зазначили демінери і додали: на Донеччину повертаються жителі, і цим людям передадуть очищені території для ведення сільського господарства.

Читайте також: В Україні використають штучний інтелект для розмінування – Мінекономіки

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.