«Шанси на це дуже-дуже високі». Прогноз для України на 2023 рік у 12 цитатах
Війна в Україні перетинає календарну лінію розмежування. Напередодні Нового року кожен підбиває підсумки і, звісно, замислюється про майбутнє. Під час повномасштабного вторгнення Росії, думки ці для українців як ніколи тривожні.
Чого чекати українцям у 2023 році – на це запитання під час ефіру Радіо Донбас.Реалії ми попросили відповісти трьох експертів. Всі вони зауважили, що прогнозувати зараз важко, адже є багато змінних. Тим не менш, дуже приблизні, виходячи з відомої їм інформації, експерти озвучили. Ось 15 найважливіших цитат.
Павло Лакійчук – керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI»
- «Я знаю однозначно, що наші війська готуються до і проводять низку операцій, які мають створити умови для продовження контрнаступу, продовження звільнення нашої території як узимку, так і навесні».
- «Противник теж намагається перехопити стратегічну ініціативу і для цього готує резерви для можливого переходу в наступ… Можливі й дії з боку Білорусі»
- «Противник насправді сильний. Можливо, пару отруйних зубів ми йому вже вирвали, але в нього в пащі їх ще чимало».
- «Судячи з заяв Герасимова і Шойгу, планів у них величезна кількість, і вони хочуть серйозно реформувати російську армію. Тільки, як на мене, запізно це робити».
Повні відповіді Павла Лакійчука можна подивитись тут:
Аліна Фролова – заступник директора Центру оборонних стратегій, заступник міністра оборони України (2015-2016 рр)
- «Найгірший сценарій – це якщо ми не закінчимо війну наступного року… Війна на виснаження є найбільш невигідною для нас… Але на сьогодні як найбільш реалістичний виглядає якраз сценарій повного звільнення наших територій»
- «Я оптиміст, і я щиро вірю в те, що в досить близькій перспективі вся територія України може бути звільнена, і шанси на це дуже-дуже високі».
- «Ключовий злам, як на мене, вже відбувся. Тому що Росія почала дуже сильно втрачати ресурси… Це означає, що якщо не давати їй продиху, у неї не буде шансів якимось чином компенсувати їх, зібратись і відіграти ситуацію. Тому я вважаю, що вони вже програли. І битву за Донбас теж».
- «Фізичне витіснення їх з нашої території не означатиме припинення обстрілів, особливо прикордоння… І далі змусити Росію підписати угоду, визнати свою провину, визнати виплату репарацій – це може забрати роки».
Ігор Яковенко – російський журналіст
- «Жодного наступального потенціалу у путінської армії немає і не буде. Але ресурсів обстрілювати та знищувати інфраструктуру українських міст якийсь час у Путіна ще буде. Ця війна може тривати в такому режимі досить довго».
- «Ми є присутніми під час завершення історичного проєкту Росія, великого історичного проєкту, який тривав кілька століть».
- «Жодного транзиту не буде. Це якщо Путін залишиться. Тому що теоретично можливий варіант, коли внаслідок важкої військової поразки Росія вступить у період смути. Не вибори, а смута – це механізм зміни влади у Росії… А якщо ні, жодного транзиту не буде, буде продовження путінської влади».
- «Смута – дуже просто. Розкол між Кремлем та силовими структурами, який вже назріває, та послаблення підтримки силовими структурами Кремля. І величезна кількість людей, які хлинуть з українського фронту, зазнавши поразки. Це буде повна аналогія того, як у 1917 році мільйони російських солдатів вилізли з окопів і влаштували цю смуту, яка отримала назву Жовтневого перевороту».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім’я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 6 826 випадків загибелі і 10 759 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до півночі 18 грудня.
