«Сильна Росія», нездолана Україна, «слабка, занепадаюча Європа». Ким невдоволений Трамп?

Упродовж майже місяця обговорюється можливе завершення війни Росії проти України, відколи команда Трампа взялася за справу з небаченими раніше завзяттям і швидкістю. Сталося це в момент, коли багатьом здавалося, що дипломатія зайшла у глухий кут.

Її кульмінацією стали 28 пунктів мирного плану, що містив низку неприйнятних для Києва пунктів.

Далі все відбувалося за вже звичною схемою: групові дзвінки українського президента з європейськими лідерами в намаганні переписати проєкт на вигідніших для Києва умовах, і «човникова» дипломатія американських переговірників із Києвом і Москвою.

Спецпосланець Стів Віткофф і зять президента США Джаред Кушнер продовжують пошуки прийнятного для сторін компромісу, що дозволив би оголосити війну в Україні завершеною.

«Червоні лінії» сторін

Володимир Зеленський, чия команда переговірників на чолі з Рустемом Умєровим повертається з Маямі з чергового раунду дискусій з американською стороною, 8 грудня мав їх вислухати в Лондоні, де зустрічався зі своїми європейськими колегами.

Президентові показали те, що з безпекових міркувань не могло бути озвучене телефоном: чернетки зі свіжими пропозиціями від США.

Із 28 початкових пунктів, після численних консультацій, у нинішньому проєкті залишилося 20. Зеленський, не вдаючись у деталі, сказав журналістам, що «зовсім відверто не проукраїнські пункти відійшли».

Та головним каменем спотикання залишаються українські території. Росія наполягає на тому, щоб без бою забрати під свій контроль східну частину України – Донбас, який не вдалося захопити впродовж майже чотирьох років війни.

Добре укріплені українські міста на заході Донеччини стримують російське просування далі вглиб України, й український президент підкреслює, що не має ані юридичного, ані «морального» права здати їх.

«Ми, безумовно, не хочемо нічого віддавати – за це ми і боремося. Американці сьогодні шукають компроміси», – сказав Зеленський 8 грудня, додаючи, що поки їх не знайдено.

Ще одне ключове для Києва питання, яке воліють прояснити, перш ніж поступатися РФ, – це гарантії подальшого ненападу з її боку.

«Є одне питання, на яке я – і всі українці – хочемо отримати відповідь: якщо Росія знову розпочне війну, що робитимуть наші партнери», – сказав Зеленський в інтерв’ю Bloomberg, опублікованому 8 грудня.

2 грудня NBC News дізналося від російського чиновника, знайомого з перебігом переговорів про три «червоні лінії» Москви. Буцімто РФ не поступиться вимогами щодо Донбасу, чисельності ЗСУ й міжнародного визнання її контролю над українськими землями, підконтрольними РФ.

Тиск щодо поступок?

Видання Politico, посилаючись на європейських посадовців, знайомих із обговореннями, повідомило про тиск на Київ Сполученими Штатами. Буцімто партнери таки наполягають на виході з Донбасу «так чи інакше» заради миру. Україна ж, контролюючи третину його територій, виступає за замороження бойових дій на нинішніх позиціях.

9 грудня топдипломатка ЄС Кая Каллас висловила занепокоєння недостатнім, на її думку, тиском на Москву.

«На Росію не чиниться великого тиску… Ми не можемо опинитися в ситуації, коли мирна угода фактично винагороджує агресію, бо тоді ми побачимо більше подібного», – зауважила Каллас, висловлюючи водночас сподівання на досягнення Євросоюзом згоди щодо надання Україні репараційної позики.

Багато хто вважає, що багатомільярдний кредит на основі російських заморожених активів кардинально змінив би ситуацію і на полі бою і, як наслідок, за переговорним столом на користь Києва.

Аналітик чеського Центру досліджень Асоціації з міжнародних питань Павел Гавлічек скептичний щодо можливості компромісу між сторонами зараз.

Експерт припускає, що, незважаючи на свою інтенсивність, мирний процес радше зайде у глухий кут, аніж завершиться припиненням бойових дій чи війни загалом.

«Будь-яка спроба запропонувати якесь життєздатне рішення, яке вже й так багато коштує Україні, Росія не приймає… Тож моє відчуття, що, попри дуже благородні зусилля США, щоб справді знайти вихід з цієї ситуації, простого рішення немає. Тому я б радше схилявся до того, що, на жаль, це (мирні зусилля – ред.) знову зазнає краху через небажання російської сторони діяти конструктивно», – сказав Радіо Свобода Гавлічек.

«Буде глухий кут, наступний раунд переговорів і це відчуття «дня бабака», що переслідувало нас впродовж більшої частини цього року, коли Трамп постійно стверджував, що ми близькі до рішення й компромісу, але він просто неможливий, бо Путін не бажає йти на якісь суттєві поступки….

Існує вірогідність – я би її назвав ризиком – що Трамп натисне на Україну так, що там вирішать пристати на невдалий компроміс і небезпечне для себе рішення, лише задля запобігання найгіршому – припиненню повної підтримки США», – каже Радіо Свобода засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.

Водночас експерт вважає цей ризик малоймовірним, оскільки «значна частина громадської думки США дійдуть висновку, що Трамп кинув Україну під колеса, а він не хоче мати такий вигляд».

План знову редагують

8 грудня Зеленський зустрівся в Лондоні з лідерами найбільших європейських економік. Українського, французького президентів і німецького канцлера прийняв на Даунінг-стріт британський прем’єр Кір Стармер. Проєкт мирного плану був однією з ключових тем переговорного «меню» лідерів.

Дискусії пройшли в закритому режимі, та ще до їх початку Фрідріх Мерц, відомий своєю обережністю в характеристиці дій адміністрації США, відкрито заявив про скептицизм щодо окремих параметрів можливої угоди. Після дискусій канцлер запевнив, що підтримка України «не похитнеться».

«Я скептично ставлюся до деяких деталей, які бачимо в документах, що надходять з американського боку. Однак маємо це проговорити», – сказав очільник німецького уряду, підкреслюючи також вирішальність моменту для всієї Європи.

«Головне питання – це зближення наших спільних позицій – європейців і українців – і США для завершення цих мирних перемовин і поновлення їх на новому етапі в найкращих умовах для України, європейців і нашої колективної безпеки», – сказав Емманюель Макрон, додавши про «чимало карт на руках» у Європи.

Цей вислів, вжитий французьким лідером, багатьом нагадав про лютневу суперечку Зеленського з Дональдом Трампом у Білому Домі, коли президент США заявив, що в українського президента «немає карт» для переговорів із Росією.

По завершенню зустрічі в Лондоні спочатку у форматі четвірки, далі – у більш розширеному, – офіс Макрона повідомив, що лідери працювали над американськими мирними пропозиціями «з метою доповнення їх європейськими внесками у тісній координації з Україною».

Повідомляється також про плани активізувати роботу з надання Україні «надійних гарантій безпеки та планування заходів щодо відбудови України».

Робота над останньою версією мирного плану, який Рустем Умєров привіз зі США й про який, вочевидь, згадував Дональд Трамп, продовжується на рівні українського і європейських безпекових радників. Завершити її планують увечері 9 грудня.

«Гадаю, завтра (09.12.2025 – ред.) буде план готовий. Ввечері – десь так. Ми ще раз на нього подивимося і відправимо США», – розповів Зеленський.

Підтримка, що дратує?

Доки безпекові радники України і Європи переглядають умови, на яких може завершитися війна, видання Axios повідомило про зворотні плани американської адміністрації: буцімто там навпаки прагнуть віддалити Володимира Зеленського від європейських лідерів, щоб ефективніше на нього тиснути.

Журналісти посилаються на українських та американських посадовців, які стверджують, що Вашингтон очікує від українського президента швидких рішень.

Натомість європейські партнери радять Зеленському бути терплячим і обережним. І це, сказано в публікації, дратує декого в Білому Домі, хто вважає європейців основною перешкодою для укладення угоди.

Візит Зеленського в Лондон і переговори з впливовим європейським тріо, пише Axios, адміністрацією Трампа теж були розцінені як марна спроба виграти час у переговорах довкола мирного плану США.

Видання підтверджує, що переговори зосереджені на двох питаннях: контроль над Донбасом і безпекові гарантії для України зокрема з боку США. Один з європейських посадовців сказав Axios, що роль Вашингтона в гарантіях лишається незрозумілою.

The Wall Street Journal писало, що лідери ЄС радили Зеленському не приставати на вимоги Росії щодо мирної угоди, допоки не буде зафіксована роль США в гарантіях безпеки.

В інтерв’ю Politico, опублікованому 9 грудня, Дональд Трамп називає Європу «занепадаючою» групою країн, очолювану «слабкими» людьми. Низько оцінює і їхню роль у спробах припинити війну Росії проти України.

«Вони говорять, але нічого не роблять, а війна просто триває і триває… Це велика проблема для Європи. І вони не справляються з нею добре», – вважає американський лідер.

Трамп знову сказав, що Зеленський не читав його мирний план, і закликав українського президента це зробити.

«Його заступники, його високопосадовці, – їм сподобалося, та вони сказали, що він її ще не прочитав. Гадаю, він має знайти час, щоб її (пропозицію – ред.) прочитати», – наголосив президент США.

Трамп наголосив, що «Росія має перевагу. І завжди мала. Вона сильніша, і це важливо», хоча й додав, що народ України й українська армія «дуже сміливі і борються, але в певному значенні виграє розмір».

На думку американського лідера, Путін і Зеленський «дуже сильно ненавидять один одного, і це заважає укласти угоду».

Час для виборів?

Очільник Білого Дому окремо зупинився на необхідності президентських перевиборів в Україні, які не проводяться у зв’язку з воєнним станом. На буцімто нелегітимність Зеленського, зокрема, регулярно вказують і в Москві.

«Гадаю, зараз важливий час для проведення виборів. Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але, думаю, що український народ… повинен мати цей вибір. І, можливо, Зеленський виграв би… Вони говорять про демократію, але доходить до того, що це вже не демократія», – наголосив Трамп.

«Президент Зеленський є демократично обраним лідером, і будь-які вибори мають відбутися тоді, коли умови дозволять це зробити», – відреагувала 9 грудня речниця Єврокомісії Аніта Гіпер.

Європейський експерт-міжнародник Гавлічек наполягає, що Європа повертає собі впливовість, зокрема, в питанні щодо України, стаючи головним спонсором її підтримки. Однак чимало кроків у цьому напрямку, каже аналітик, іще попереду.

«Нам справді потрібно зробити деякі наступні кроки, такі як російські суверенні активи (надання репараційної позики Україні – ред.), а також розвивати можливості, які з часом допоможуть нам перестати покладатися на таку значну підтримку США, зокрема в логістиці, складних технологіях, супутниковій навігації, розвідувальному забезпеченні.

Потрібно інвестувати туди, де можна проявити європейську силу», – резюмує експерт, додаючи, що з часом це сформує належне уявлення про Європу в очах американського президента зокрема.

«У нас досі немає готових планів, наприклад, щодо розгортання військ в Україні як гарантій безпеки. Ми мали би зробити це давно. І ми мали би давно вирішити питання із замороженими активами. Та я все ще оптимістично налаштований, що ми зможемо досягти цього і тим самим довести Дональду Трампу, що він помиляється, коли каже, що Європа – це щось неіснуюче, з чим не потрібно рахуватися», – наголошує Фроденштайн із Brussels Freedom Hub.