Як вторгнення Росії зблизило Україну та Румунію

Вони ніколи не були затятими ворогами, але не були й найтеплішими сусідами. Але зараз Бухарест і Київ, мабуть, ближчі, ніж будь-коли за роки, якщо не десятиліття. Причина? Повномасштабне вторгнення Росії в Україну!

Якщо залишити осторонь питання територій та мови, то зараз Румунія є одним із найбільших союзників України, ознакою чого стало підписання у липні угоди про безпеку на 10 років.

Бухарест надає не лише військову допомогу – хоча більша частина її залишається секретною з міркувань безпеки, – але й навчає українських пілотів винищувачів, а незабаром вчитиме і морську піхоту.

А через перекриття українських торговельних шляхів Румунія також стала ключовим провідником до світових ринків для українського зерна та інших товарів.

Частково завдяки цій підтримці та близькості країни до конфлікту Румунія, яка має з Україною кордон протяжністю більш як 650 кілометрів, зареєструвала більше російських військових безпілотників, які пролітають над її територією або падають на неї, ніж будь-яка інша держава-сусідка України.

Румунія, яка, як ніколи раніше, витрачає нині значні кошти на оборону, також стає більш стратегічно інтегрованою у НАТО на тлі зсуву на Схід, щоб протистояти тому, кого західний військовий альянс вважає найбільшою загрозою європейській безпеці – Росії.

«Я вважаю цілком зрозумілим, що стратегічне значення Румунії надзвичайно зросло від початку війни», – сказала Оана Попеску-Замфір, директор GlobalFocus Center, аналітичного центру в Бухаресті.

«Ми довго скаржилися, що Чорному морю приділялося менше уваги, порівняно з північно-східним флангом [НАТО]. І ми все ще відчуваємо, що цього недостатньо і немає чіткої стратегії щодо Чорного моря в контексті агресивності Росії, але все ж було досягнуто значного прогресу», – сказала Радіо Свобода Попеску-Замфір.

Patriot на допомогу

Представник Міноборони Румунії 3 жовтня підтвердив Румунській службі Радіо Свобода, що Україні передали систему протиповітряної оборони Patriot з Бухаресту.

У 2017 році Румунія підписала контракт з американською компанією Raytheon і отримала першу поставку в 2020 році. Зараз у неї лише одна операційна система.

Президент України Володимир Зеленський, який особисто подякував Румунії за доставку, уже давно закликає дати більше систем Patriot, стверджуючи, що вони допоможуть його силам боротися з майже 3000 бомбами, які, за його словами, Росія запускає по країні щомісяця. Повідомляється, що на сьогодні Україна експлуатувала приблизно п’ять систем Patriot: дві зі США і три з Німеччини.

На відміну від поставки Patriot, значна частина військової техніки, яку Румунія постачала в Україну, є засекреченою. Однак, за даними ЗМІ та аналітиків, військова допомога включала реактивні системи залпового вогню APRA-40, бронемашини TAB-71 та артилерійські снаряди.

Крім того, Бухарест розпочав підготовку українських пілотів, як підтвердило українське Міноборони 12 вересня. Україна вже давно просить у своїх союзників винищувачі F-16, щоб посилити свій парк МіГів радянських часів, що скорочується.

Українські пілоти проходять підготовку в Європейському навчальному центрі F-16 (EFTC), який відкрився в листопаді 2023 року на румунській військовій авіабазі поблизу міста Фетешть на південному сході країни. Він також слугуватиме регіональним навчальним центром F-16 для союзників і партнерів НАТО.

Румунія також оголосила про плани навчати українських морських піхотинців. Дворічна програма запланована на Авіабазі-71, також відомої як Campia Turzii, у центральній Румунії.

Ідею виношувала Контактна група з питань оборони України, також відома як «Рамштайн», яка є альянсом 57 країн (усі 32 країни-члени НАТО та 25 інших країн). Підтриманий президентом Румунії Клаусом Йоганнісом план був схвалений переважною більшістю голосів парламентом Румунії 1 жовтня.

Економічно Румунія також стала важливою для України, одного з найбільших у світі експортерів зерна. Україна почала використовувати румунський чорноморський порт Констанца після того, як повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року призупинило поставки з її власних чорноморських портів.

У 2023 році було експортовано 14 мільйонів тонн зерна через Констанцу, що становить приблизно 40 відсотків усіх вантажів зерна порту за рік, порівняно з 8,6 мільйона тоннами у 2022 році.

Однак у другій половині року обсяги транзиту з Констанци впали після того, як Росія неодноразово атакувала річкові порти України на Дунаї біля Румунії.

Україна також використовує ще один маршрут для транспортування зерна, який проходить уздовж західного узбережжя Чорного моря. Зараз цей маршрут затьмарює важливість Констанци для України, але все ще підкреслює зростаючу співпрацю країн.

«Відносно плавна співпраця між Румунією та Україною у розширенні експортних маршрутів через Чорне море та дельту Дунаю сприяла розвитку взаємної довіри. Румунія є сусідом України, який обслуговує найбільший обсяг експорту сільськогосподарської продукції», – сказав Саймон Шлегель, старший аналітик з питань України в Міжнародній кризовій групі.

«Хоч адаптація цих ключових експортних маршрутів не була безпроблемним процесом, Київ і Бухарест поділяють зацікавленість у зміцненні портової інфраструктури Румунії», – відповів Шлегель Радіо Свобода в електронному коментарі.

Румунія в НАТО

Тим часом відносини Румунії з НАТО також активізувалися. На початку цього року Бухарест оголосив про початок модернізації авіабази Міхаїла Коґальнічану на Чорному морі. Проєкт, вперше анонсований у 2019 році, має на меті перетворити базу на головний центр НАТО, де будуть розміщені сучасні реактивні винищувачі та до 10 000 військовослужбовців НАТО.

«Це буде найбільша база [НАТО] за межами території Туреччини. І причина, чому це важливо, полягає в тому, що Туреччина грає в набагато складнішу гру, й іноді союзникам по НАТО не дуже легко покладатися на Туреччину, і точно не може покладатися Румунія, яка вважає, що Чорне море залишається закритим морем через Туреччину, та те, як вони використовують Конвенцію Монтре, щоб фактично розділити вплив з Росією в Чорному морі, і насправді блокують будь-який інший зовнішній вплив», – сказала Попеску-Замфір, маючи на увазі документ, що регулює морський рух через Босфор і Дарданелли.

Незважаючи на її членство в НАТО, Туреччину звинувачують у тому, що вона не вживає більш рішучих заходів проти допоміжних кораблів ВМС Росії, які рухаються через її води, а турецький уряд не наклав санкцій на морський експорт з Росії.

Москва не в захваті від плану реконструкції румунської авіабази.

Чим більша база НАТО і чим ближче вона до кордонів Росії, тим більша ймовірність того, що вона стане однією із перших цілей для ударів у відповідь, заявив у березні російський сенатор Андрій Клімов. «Від цього для Румунії не буде ніякої користі, а загроз буде більше. Це факт».

Румунія звикла до таких російських погроз. У 2016 році президент Росії Володимир Путін попередив, що розміщення американських ракет у сусідніх країнах, таких, як Румунія, призведе до заходів у відповідь з боку Росії. Його коментарі пролунали, коли Румунія встановила американську систему протиракетної оборони на військовій базі Девеселу, також поблизу узбережжя Чорного моря.

Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну лише викликало більше страхів, більше витрат на оборону та більше інтеграції з НАТО та його членами.

Румунія, яка приєдналася до альянсу в 2004 році, виділяє рекордні 19 мільярдів євро (20,7 мільярда доларів) на витрати на оборону в 2024 році, перевищуючи цільові витрати НАТО в 2 відсотки ВВП.

Зараз Румунія має другу за чисельністю армію на східному фланзі НАТО (75 000 військовослужбовців проти 122 500 у Польщі), але більша частина її військової техніки ще радянських часів, хоча це змінюється.

Згідно з однією з найбільших угод з модернізації на сьогодні, Румунія придбає 32 винищувачі F-35 у США, оголосив Пентагон у вересні, в угоді на суму 7,2 мільярда доларів.

У травні 2023 року Румунія зняла з експлуатації останні літаки МіГ і тепер літає переважно на F-16.

Стратегічне значення Румунії на східному фланзі НАТО було підкреслено, коли військовий альянс у березні 2022 року погодився розгорнути батальйони ще в чотирьох східних членах НАТО: Румунії разом із Болгарією, Угорщиною та Словаччиною.

Вони приєдналися до чотирьох батальйонів, створених НАТО в 2016 році та базованих в Естонії, Латвії, Литві та Польщі – через два роки після того, як Росія захопила український Крим і почала підтримувати сепаратистів на сході України.

Старі проблеми відійшли

Між двома країнами інколи були складні відносини, і ставлення в Румунії до війни України та Росії може бути неоднозначним, частково завдяки історії, сказала Попеску-Замфір.

У 1940 році Румунія втратила північну частину Буковини та частину Бессарабії – тепер на території сучасної України – завдяки пакту Молотова-Ріббентропа, угоді між нацистськими та радянськими державами не нападати одне на одного.

Це історія, яка звучить і сьогодні. Коли Зеленський у 2019 році виступив із промовою, описуючи включення Північної Буковини до складу Румунії у 1919 році після Першої світової війни, МЗС Румунії висловило офіційний протест.

Дві країни також сварилися за права меншин. За оцінками, в Україні проживає 151 000 етнічних румунів, переважно в прикордонних Чернівецькій і Закарпатській областях. Це не враховуючи приблизно 259 000 людей, які проживають у Чернівцях і Одеській області, яких Київ вважає молдованами, а Бухарест вважає румунами, що, як він стверджує, є штучним поділом.

Але опитування показують, що більшість румунів підтримують приєднання їхньої країни до західних інституцій, а Попеску-Замфір додає, що значна частина політичної еліти країни налаштована агресивно, коли йдеться про війну в Україні.

«Я думаю, що зараз у нас дійсно є консенсус, що, по суті, наші інтереси нерозривно пов’язані з інтересами України, – сказала Попеску-Замфір. – Ми по той самий бік, тому що Росія по інший бік. Тож це робить речі набагато більш чорно-білими, і саме на це ми маємо спиратися».